Орел Лазарь Євтихиєвич
(1909 – 1974)

Народився 21 листопада 1909 р. в с. Дем’янівка Оболонського району Полтавської області. Був активним учасником Великої Вітчизняної війни.
1932–1935 рр. навчався у Харківському юридичному інституті.

1935-1939 рр. – аспірант кафедри кримінального права Харківського юридичного інституту.

З вересня 1939 р. по вересень 1946 р. – викладач кафедри кримінального права та процесу Харківського юридичного інституту. Викладацьку діяльність поєднував із роботою в Харківській прокуратурі.

З 1945 р. – директор Харківської юридичної школи.

Починаючи з 1968 р. обіймав посаду виконуючого обов’язки доцента кафедри кримінології (нині – кафедра кримінології та кримінально-виконавчого права).

Нагороджений медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.».

Працював над дисертаційним дослідженням на тему «Условно-досрочное освобождение от лишения свободы по Советскому уголовному праву», яке успішно захистив у 1966 р., диплом про присудження наукового ступеня кандидата юридичних наук отримав у 1967 р.

З 1969 р. працював доцентом кафедри кримінології та виправно-трудового права.