Доктор юридичних наук, професор, завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права 1996-2015 рр.

Народився 28 липня 1935 р. в с. Глобине (нині місто) Глобинського р-ну Полтавської обл.

У 1959 р. закінчив юридичний факультет Ленінградського державного університету ім. О. О. Жданова (нині – Санкт-Петербурзький державний університет). З 1959 по 1961 р. працював слідчим Петроградського, старшим слідчим Ленінського райвідділів міліції м. Ленінграда. У 1961 – 1969 рр. – адвокат, член президії Полтавської обласної колегії адвокатів. У 1969 – 1972 рр. навчався в аспірантурі Харківського юридичного інституту; з 1972 р. працював на посадах асистента, старшого викладача, доцента кафедри кримінології і кримінально-виконавчого права. З 1996 р. – завідувач кафедри, а з 2015 р. – професор кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, а також головний науковий співробітник, керівник наукових робіт сектору дослідження проблем запобігання злочинності Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України.

У 1972 р. захистив дисертацію “Погашення та зняття судимості за радянським кримінальним правом” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

У 1994 р. захистив докторську дисертацію “Спеціально-кримінологічне попередження злочинності (теорія і практика)”. Вчене звання професора присвоєно в 1996 р.

З 1997 р. В. В. Голіна займає посаду головного наукового співробітника, керівника наукових робіт сектору дослідження проблем запобігання злочинності у Науково-дослідному інституті вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса НАПрН України.

З 2002 р. – член-кореспондент Національної академії правових наук України. У цьому ж році став старшим стипендіатом Харківського Центру боротьби з організованою злочинністю спільно з Американським Університетом (м. Вашингтон), головним консультантом Центру.

Ним опубліковано понад 300 наукових праць: одноособові і колективні монографій, підручники, навчальні посібники, конспекти лекцій, брошури, коментарі, статті. Серед них такі: “Погашение и снятие судимости по советскому уголовному праву” (1976); “Работа органов внутренних дел, суда и прокуратуры по предупреждению преступлений” (1981); “Криминологическая профилактика, предотвращение и пресечение преступлений”(1989); “Попередження злочинності правоохоронними органами” (1991); “Специально-криминологическое предупреждение преступлений” (1992); “Попередження злочинності” (1994); “Попередження тяжких насильницьких злочинів проти життя й здоров’я особи” (1997); “Злочинності – організовану протидію” (1998); “Сучасні проблеми насильницької злочинності проти особи і її попередження”(1999); “Злочини проти особистої волі людини та їх попередження” (2002); “Кримінологічні та кримінально-правові проблеми боротьби з бандитизмом: соціально-правове і кримінологічне дослідження”(2004); “Судимість”(2006); “Кримінологічна характеристика злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчиняються неповнолітніми (2007, у співавторстві)”; “Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження)” (2008, у співавторстві); “ Правова система України: історія, стан та перспективи”. У 5-ти томах (2008, у співавторстві), «Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 томах. Т. 5 (у співавт., 2008), «Запобігання злочинності (теорія і практика)» (2011), «Теоретичні основи забезпечення якості кримінального законодавства та правозастосовної діяльності у сфері боротьби зі злочинністю в Україні» (у співавт., 2011), «Державне програмування і регіональне планування заходів запобігання злочинності в Україні» (у співавт., 2012), «Правова доктрина України: у 5 т.» (у співавт., 2013), «Конгрессы ООН по предупреждению преступности и уголовному правосудию» (зб. матер. у співавт., 2013), «Криминологическая характеристика личности несовершеннолетнего корыстно-насильственного преступника в Украине» (у співавт., 2014). Співавтор підручників “Кримінологія: Загальна та Особлива частини” (2003, 2-ге видання 2009, 2014 р. за заг. ред. проф. В. В. Голіни). Співавтор підручників і навчальних посібників з кримінології, кримінально-виконавчого права, правової статистики та запобігання злочинності.
Головними напрямками його наукових досліджень є теоретичні і прикладні проблеми кримінології та кримінального права, зокрема питання запобігання злочинності, окремих видів злочинів, проблеми судимості, її погашення та зняття, державне та регіональне планування, віктимологія та ін.

За наукової консультації професора В. В. Голіни підготували та захистили докторські дисертації В. С. Батиргареєва (2010), Б. М. Головкін (2011) та Т. В. Корнякова (2011). Під науковим керівництвом В. В. Голіни було підготовлено 16 кандидатів наук, зокрема: С. Ю. Лукашевича (2001), В. С. Батиргареєву (2002), Б. М. Головкіна (2003), О. Ю. Юрченко (2004), І. О. Доброрез (2005), Ш. Ч.-о. Монгуш (2007), А. С. Лукаш (2007), М. Г. Колодяжного (2010), О. С. Рябчук (2012), М. Ю. Марченко (2013), К. О. Полтаву (2014), Н. В. Сметаніну (2014), М. О. Маршубу (2014), А. В. Бугайця (2015), А. В. Іванова (2015) та ін.

Професор В. В. Голіна – відомий фахівець у галузі кримінології та кримінального права, теорії і практики запобігання злочинності та окремим видам злочинів. Приймав участь як співавтор проектів Законів України “Про попередження насильства в сім’ї” (2001), “Про боротьбу з тероризмом в Україні” (2002).

Є членом редколегій наукових збірників “Проблеми законності”, “Питання боротьби зі злочинністю”, членом Координаційного бюро з кримінології Національної академії правових наук України, спеціалізованої вченої ради Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого з захисту докторських і кандидатських дисертацій, а також координаційної ради по попередженню насильства в сім’ї Харківської обласної ради депутатів.
Нагороджений медаллю “Ветеран праці” (1989), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2004). У 1995 р. його ім’я занесено до “Золотої книги Української юстиції”. У 2005р. В. В. Голіна нагороджений “Почесною грамотою Кабінету Міністрів України”, а у 2006 р. йому присвоєно почесне звання “Заслужений діяч науки і техніки України”.

У жовтні 2008 році проф. Голіна В.В. був нагороджений Почесною грамотою Харківської обласної організації Союзу юристів України за активну участь в діяльності Харківської обласної організації Союзу юристів України, сумлінну та плідну працю, високий професіоналізм, компетентність та з нагоди професійного свята – Дня юриста. В листопаді ж 2008 році нагороджено Почесною грамотою ректора Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за значні успіхи в навчальній роботі. В жовтні 2009 році нагороджено Почесною грамотою начальника Головного Управління МВС України в Харківській області за вагомий особистий внесок у справу боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку і плідну працю.

Окрім того, Голіна В.В. обласний стипендіат в галузі науки ім. В.П. Маслова (2010), має пам’ятний нагрудний знак військово-юридичного факультету НУ «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (2011), також є лауреатом Державної премії України у галузі науки і техніки (2011); тричі Лауреатом Премії імені Ярослава Мудрого (у номінаціях за видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з проблем правознавства 2011, у номінації за найкращий підручник «Кримінологія» 2012, у номінації «За видатні заслуги в галузі підготовки юридичних кадрів» 2015);

Голіна В.В. нагороджений подякою Голови Харківської державної адміністрації за вагомий внесок у розвиток освіти і науки, підготовку висококваліфікованих спеціалістів, багаторічну сумлінну працю та активну науково-педагогічну діяльність (2012); дипломом Всеукраїнського видавничого проекту «науково-освітній потенціал України» за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки. Наказом ДПСУ № 668/ОД-13 від 15.11.2013р. нагороджений відомчою пам’ятною відзнакою – знаком «Державна пенітенціарна служба України». Голіна В.В. Має почесний знак (орден) ІІІ ступеня за відзнаку заслуг перед університетом (30.06 2015р.); почесний знак (орден) ІІ ступеня з нагоди ювілею (28.07 2015р.); має відомчі відзнаки, почесні грамоти, подяки, дипломи.