Зелінський Анатолій Феофанович
(1925–2002)

Доктор юридичних наук, професор.

Народився 2 червня 1925 р. у с. Салькове Гайворонського р-ну Кіровоградської обл.

На початку Великої Вітчизняної війни працював робітником на заводі, а з 1943 р. по 1957 р. проходив службу в лавах Радянської Армії, одночасно був студентом. У 1957 р. закінчив Куйбишевський факультет Всесоюзного юридичного заочного інституту за спеціальністю “Правознавство”. З 1957 р. по 1959 р. – слідчий, старший слідчий райвідділу і міськвідділу органів внутрішніх справ Кіровоградської обл., одночасно був викладачем Одеської середньої спеціальної школи міліції до 1960 р. Упродовж 1960–1963 рр. працював старшим слідчим УВС Одеського облвиконкому. З 1963 р. остаточно перейшов на викладацьку роботу і був викладачем, старшим викладачем, доцентом кафедри кримінального права Вищої слідчої школи МВС СРСР.

У 1966 р. захистив кандидатську дисертацію “Значення норм кримінального права для попередження злочинів”. Після переїзду в м. Харків у 1975 р. протягом 20 років працював на кафедрі кримінології і кримінально-виконавчого права Харківського юридичного інституту.

У 1979 р. захистив докторську дисертацію “Рецидив злочинів: структура, зв’язки, прогнозування”. У 1980 р. йому було присвоєно вчене звання професора.

У 1995 р. переїхав до м. Київ, де працював старшим помічником Генерального прокурора України і викладав кримінологію в різних навчальних закладах.

Його наукові інтереси охоплювали широкий спектр питань із різних галузей знання кримінального права, кримінології, статистики, зокрема: рецидивні злочини, питання корисливої та агресивної поведінки, кримінальної психології тощо. Професором А. Ф. Зелінським були розроблені концептуальні засади теорії злочинної діяльності.

Підготував 2 кандидати юридичних наук на кафедрі, а саме Л. П. Оніку (1986), В. М. Харченко (1992), і п’ятьох за межами кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права.

Автор і співавтор понад 150 публікацій, серед них 10 монографій, курси лекцій, навчальні посібники. Найбільш відомими є монографії: “Про деякі закономірності у чергуванні злочинів при рецидиві” (1970), “Співучасть у злочині” (1971), “Взаємозв’язок злочинів у рецидиві” (1974), “Кваліфікація повторних злочинів” (1976), “Рецидив злочинів та особистість рецидивіста” (1980), “Рецидив злочинів: структура, зв’язки, прогнозування” (1980), “Структура злочинної поведінки рецидивістів” (1980), “Усвідомлюване і неусвідомлюване у злочинній поведінці” (1986), “Детермінація злочину” (1994), “Вандалізм” (1996), “Кримінальна психологія” (1999), “Кримінологія” (1996, 2000).

Він був одним із перших кримінологів України, хто двічі видав курс лекцій і навчальний посібник з кримінології (1996, 2000).
Нагороджений чотирма медалями і нагрудними знаками за бездоганну службу в органах внутрішніх справ.

Помер А. Ф. Зелінський у 2002 р.